Значення в інших словниках
-
фата —
фата́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири фати́
Орфографічний словник української мови
-
фата —
Серпанок, див. одіяння
Словник чужослів Павло Штепа
-
фата —
ФАТА́, и́, ж. Легке, звичайно довге, покривало з тюлю або мережива як весільний головний убір нареченої. – Давай лишень гроші, не теревень! Треба купувати фату, гірлянду, букети, стрічки, кокарди, набирати на вінчальну сукню (І.
Словник української мови у 20 томах
-
фата —
-и, ж. Легке, звичайно довге, покривало з тюлю або мережива як весільний головний убір нареченої.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
фата —
фата́ (від санскр. пата – тканина) весільний головний убір.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
фата —
ФАТА́, ФЛЕР діал., ВЕЛЬО́Н діал. Ліда з матір'ю їздили до Києва, де купили в універмазі справжнє шлюбне плаття — білосніжне, з фатою (Л. Дмитерко); Ой, кувала зозуленька у полі на льоні, А як тобі, дівчинонько, пасує в вельоні (коломийка).
Словник синонімів української мови
-
фата —
ФАТА́, и́, ж. Легке, звичайно довге, покривало з тюлю або мережива як весільний головний убір нареченої. — Давай лишень гроші, не теревень! Треба купувати фату, гірлянду, букети, стрічки, кокарди, набирати на вінчальну сукню (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах