Значення в інших словниках
-
фенікс —
фе́нікс іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
фенікс —
[фен'ікс] -са, м. (на) -с'і/-сов'і, мн. -сие, -с'іў
Орфоепічний словник української мови
-
фенікс —
Міф про фенікса виник у давній Аравії, а потім поширився в Єгипті і Греції. Існує кілька варіантів міфа. За одним з них, фенікс – орел з пір'ям вогненно-червоного й золотого кольорів – раз на 500 років прилітав у храм єгипетського бога сонця Ра.
Словник крилатих висловів
-
фенікс —
Несмертельник, відродженець
Словник чужослів Павло Штепа
-
фенікс —
(грец. phoinix, букв. – багряний), -а, ч. 1. У міфології стародавніх народів (фінікійців, єгиптян та ін.) — казковий птах, який після смерті згорав і знову відроджувався з попелу. 2. перен. Символ відродження, невмирущості.
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
фенікс —
ФЕ́НІКС, а, ч. 1. У міфології деяких стародавніх народів (єгиптян, фінікійців та ін.) – чарівний птах, який, проживши кілька сот років, спалював себе, а потім воскресав із попелу молодим.
Словник української мови у 20 томах
-
фенікс —
-а, ч. 1》 У міфології деяких стародавніх народів – чарівний птах, який, проживши кількасот років, спалював себе, а потім воскресав з попелу молодим. || перен. Символ безсмертя, відродження. 2》 Одне з сузір'їв Південного неба. 3》 Фінікова пальма.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
фенікс —
фе́нікс (грец. φοίνιξ, букв. – багряний) 1. У міфології давніх народів (фінікійців, єгиптян та ін.) чарівний птах, що, проживши кількасот років, спалював себе, а потім воскресав з попелу молодим. 2. Переносно – символ невмиручості, відродження. 3. Одне з сузір’їв Південного неба.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
фенікс —
Фе́нікс, -кса; фе́нікси, -ксів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
фенікс —
ФЕ́НІКС, а, ч. 1. У міфології деяких стародавніх народів (єгиптян, фінікійців та ін.) — чарівний птах, який, проживши кілька сот років, спалював себе, а потім воскресав з попелу молодим.
Словник української мови в 11 томах