фенікс
фе́нікс
(грец. φοίνιξ, букв. – багряний)
1. У міфології давніх народів (фінікійців, єгиптян та ін.) чарівний птах, що, проживши кількасот років, спалював себе, а потім воскресав з попелу молодим.
2. Переносно – символ невмиручості, відродження.
3. Одне з сузір’їв Південного неба.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука