фенікс
фе́нікс
-а, ч.
1》 У міфології деяких стародавніх народів – чарівний птах, який, проживши кількасот років, спалював себе, а потім воскресав з попелу молодим.
|| перен. Символ безсмертя, відродження.
2》 Одне з сузір'їв Південного неба.
3》 Фінікова пальма.
Великий тлумачний словник сучасної української мови