хлопець

Підліток, парубчак, юнак, кн. молодий чоловік, (малий на зріст) шпінґалет, (малий) дітвак, (чий) син, хлопча, хлоп'я, хлопчик, хлопчина, хлопчисько, хлопійко, хлоп'яга, хлоп'як

Значення в інших словниках

1. хлопець — Хлопець до ззування чобіт: прилад для стягання тісних чобіт [VI]  Словник з творів Івана Франка
2. хлопець — (дитина підліткового віку) хлопчик, розм.: хлопча, хлопчина, хлоп'я, (старший) парубійко, підпарубок; (молодий чоловік) юнак, парубок, молодець, козак.  Словник синонімів Полюги
3. хлопець — хло́пець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
4. хлопець — Козак, козарлюга, козаченько, козачина, леґінь, лугарик (запорозький козак), молодець, молодик, отрок, парубець, парубійко, парубок, парубча, парубчак, парубчисько, паруб'яга, переросток, півпарубок, підліток, хлоп ("Хлоп—як дуб" Грінченко), хлопак...  Словник синонімів Вусика
5. хлопець — [хлопеиц'] -пц'а, ор. -пцеим, м. (на) -пцеив'і/-пц'у, кл. -пчеи, мн. -пц'і, -пц'іў  Орфоепічний словник української мови
6. хлопець — ХЛО́ПЕЦЬ, пця, ч. 1. Дитина або підліток чоловічої статі; хлопча, хлопчина. Учні, хлопці й дівчата, восьмого й дев'ятого класів стояли за партами й дивились у вікна (О. Довженко); Хлопець ріс крикливий і запальний.  Словник української мови у 20 томах
7. хлопець — хлопець карт. валет (м, ср, ст)||валєт  Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. хлопець — син. молодий чоловік: белдик, вася, Дон Педро, гицель, грінго, кадр, кент, клієнт, крендель, кріль, мужик, пацик, перець, персонаж, субчик, типаж, хаун, фраєр, фрей, фуцан, хлоп, чіпок, чорт, чувак, штурпак. добрий знайомий: бандит, боєць, керя.  Словник жарґонної лексики української мови
9. хлопець — -пця, ч. 1》 Дитина або підліток чоловічої статі. || Те саме, що син. || Молодий чоловік, юнак, парубок. 2》 перев. мн. Уживається як назва чоловіків (здебільшого при звертанні). 3》 заст. Підліток-слуга. || заст. Поводир у сліпого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
10. хлопець — ПІ́ДЛІТОК (хлопчик або дівчинка 12-16 років — перехідного між дитинством і юнацтвом віку), НЕДО́ЛІТОК, НЕДО́РО́СТОК розм., ПІДРО́СТОК розм., ВИ́РОСТОК діал.; ПІВПА́РУБОК розм., ПІВПАРУБЧА́К розм., ПІДПА́РУБОК розм., ПІДПАРУБЧА́К розм., ПАРУБІ́ЙКО розм.  Словник синонімів української мови
11. хлопець — Хло́пець, хло́пця, -пцеві, -пцем, хло́пче! і хло́пцю! хло́пці, -ців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. хлопець — ХЛО́ПЕЦЬ, пця, ч. 1. Дитина або підліток чоловічої статі. Учні, хлопці й дівчата, восьмого й дев’ятого класів стояли за партами й дивились у вікна (Долж., І, 1958, 297); Хлопець ріс крикливий і запальний.  Словник української мови в 11 томах
13. хлопець — Хлопець, -пця м. 1) Мальчикъ. П'ятеро діток Бог дав: дві дівчини і три хлопці. МВ. І. 9. 2) Подростокъ, юноша, молодой человѣкъ, парень; мн.: ребята. КС. 1887. VIII. 767. З Богом — не з хлопцем жартувати. Ном.  Словник української мови Грінченка