обдарування —
обдарува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
обдарування —
див. талант
Словник синонімів Вусика
обдарування —
-я, с. 1》 Дія за знач. обдарувати. 2》 Те саме, що обдарованість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обдарування —
ОБДАРУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. обдарува́ти. Закінчується перший день [весілля] краянням короваю і обдаруванням молодих (з наук.-попул. літ.); Вона сприймала, здавалося, обдарування природи, як талант, який вона повинна збільшувати (Ірина Вільде).
Словник української мови у 20 томах
обдарування —
ТАЛА́НТ (видатні природні здібності людини), ХИСТ, ОБДАРО́ВАННЯ (ОБДАРУВА́ННЯ), ОБДАРО́ВАНІСТЬ, ТАЛАНОВИ́ТІСТЬ, ТАЛА́Н розм., ДАРУВА́ННЯ розм., ДАР уроч., КЕБЕ́ТА розм., І́СКРА БО́ЖА розм.
Словник синонімів української мови
обдарування —
ОБДАРУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. обдарува́ти. Закінчується перший день [весілля] краянням короваю і обдаруванням молодих (Нар. тв. та етп.
Словник української мови в 11 томах