обдарування

обдарува́ння

-я, с.

1》 Дія за знач. обдарувати.

2》 Те саме, що обдарованість.

Значення в інших словниках

1. обдарування — (здібності людини) хист, талант, талановитість, дар, розм. кебета.  Словник синонімів Полюги
2. обдарування — обдарува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. обдарування — див. талант  Словник синонімів Вусика
4. обдарування — ОБДАРУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. обдарува́ти. Закінчується перший день [весілля] краянням короваю і обдаруванням молодих (з наук.-попул. літ.); Вона сприймала, здавалося, обдарування природи, як талант, який вона повинна збільшувати (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
5. обдарування — ТАЛА́НТ (видатні природні здібності людини), ХИСТ, ОБДАРО́ВАННЯ (ОБДАРУВА́ННЯ), ОБДАРО́ВАНІСТЬ, ТАЛАНОВИ́ТІСТЬ, ТАЛА́Н розм., ДАРУВА́ННЯ розм., ДАР уроч., КЕБЕ́ТА розм., І́СКРА БО́ЖА розм.  Словник синонімів української мови
6. обдарування — ОБДАРУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. обдарува́ти. Закінчується перший день [весілля] краянням короваю і обдаруванням молодих (Нар. тв. та етп.  Словник української мови в 11 томах