обдарування
обдарува́ння
-я, с.
1》 Дія за знач. обдарувати.
2》 Те саме, що обдарованість.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обдарування — (здібності людини) хист, талант, талановитість, дар, розм. кебета. Словник синонімів Полюги
- обдарування — обдарува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- обдарування — див. талант Словник синонімів Вусика
- обдарування — ОБДАРУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. обдарува́ти. Закінчується перший день [весілля] краянням короваю і обдаруванням молодих (з наук.-попул. літ.); Вона сприймала, здавалося, обдарування природи, як талант, який вона повинна збільшувати (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
- обдарування — ТАЛА́НТ (видатні природні здібності людини), ХИСТ, ОБДАРО́ВАННЯ (ОБДАРУВА́ННЯ), ОБДАРО́ВАНІСТЬ, ТАЛАНОВИ́ТІСТЬ, ТАЛА́Н розм., ДАРУВА́ННЯ розм., ДАР уроч., КЕБЕ́ТА розм., І́СКРА БО́ЖА розм. Словник синонімів української мови
- обдарування — ОБДАРУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. обдарува́ти. Закінчується перший день [весілля] краянням короваю і обдаруванням молодих (Нар. тв. та етп. Словник української мови в 11 томах