обдарування

(здібності людини) хист, талант, талановитість, дар, розм. кебета.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обдарування — обдарува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. обдарування — див. талант Словник синонімів Вусика
  3. обдарування — -я, с. 1》 Дія за знач. обдарувати. 2》 Те саме, що обдарованість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обдарування — ОБДАРУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. обдарува́ти. Закінчується перший день [весілля] краянням короваю і обдаруванням молодих (з наук.-попул. літ.); Вона сприймала, здавалося, обдарування природи, як талант, який вона повинна збільшувати (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
  5. обдарування — ТАЛА́НТ (видатні природні здібності людини), ХИСТ, ОБДАРО́ВАННЯ (ОБДАРУВА́ННЯ), ОБДАРО́ВАНІСТЬ, ТАЛАНОВИ́ТІСТЬ, ТАЛА́Н розм., ДАРУВА́ННЯ розм., ДАР уроч., КЕБЕ́ТА розм., І́СКРА БО́ЖА розм. Словник синонімів української мови
  6. обдарування — ОБДАРУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. обдарува́ти. Закінчується перший день [весілля] краянням короваю і обдаруванням молодих (Нар. тв. та етп. Словник української мови в 11 томах