обдарування
ТАЛА́НТ (видатні природні здібності людини), ХИСТ, ОБДАРО́ВАННЯ (ОБДАРУВА́ННЯ), ОБДАРО́ВАНІСТЬ, ТАЛАНОВИ́ТІСТЬ, ТАЛА́Н розм., ДАРУВА́ННЯ розм., ДАР уроч., КЕБЕ́ТА розм., І́СКРА БО́ЖА розм. Тепер я сама бачила, що в мене був хист, справжній талант художника (О. Донченко); Комедійне обдаровання письменника; Талант чи обдарування поета саме і проявляється в здібності творити хвилюючі образи і картини життя, образи, які до нього ніхто не створював (А. Малишко); Карнель не був упевнений у своїй талановитості, обдарованості (П. Загребельний); — Я його талан співецький Так високо поважаю, Що співцем своїм придворним Я зробить його бажаю (Леся Українка); Три дари відпущено було Шевченкові щедрою природою: дар співця, дар художника, дар письменника (поета й прозаїка) (М. Рильський); Чи так, батьку атамане? Чи правду співаю? Ех, якби-то!.. Та що й казать? Кебети не маю (Т. Шевченко); Панночка була (і єсть) гарна... має душу живу і навіть іскру Божу (Леся Українка). — Пор. зді́бність.
Значення в інших словниках
- обдарування — (здібності людини) хист, талант, талановитість, дар, розм. кебета. Словник синонімів Полюги
- обдарування — обдарува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- обдарування — див. талант Словник синонімів Вусика
- обдарування — -я, с. 1》 Дія за знач. обдарувати. 2》 Те саме, що обдарованість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обдарування — ОБДАРУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. обдарува́ти. Закінчується перший день [весілля] краянням короваю і обдаруванням молодих (з наук.-попул. літ.); Вона сприймала, здавалося, обдарування природи, як талант, який вона повинна збільшувати (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
- обдарування — ОБДАРУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. обдарува́ти. Закінчується перший день [весілля] краянням короваю і обдаруванням молодих (Нар. тв. та етп. Словник української мови в 11 томах