1. Словник української мови у 20 томах

обдарування

ОБДАРУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. обдарува́ти.

Закінчується перший день [весілля] краянням короваю і обдаруванням молодих (з наук.-попул. літ.);

Вона сприймала, здавалося, обдарування природи, як талант, який вона повинна збільшувати (Ірина Вільде).

2. Те саме, що обдаро́ваність.

О.О. Потебня .. відзначався рідкісним обдаруванням наукового передбачення (з наук.-попул. літ.);

Він був газетярем яскравого обдарування, виняткової працездатності й творчої дисципліни (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обдарування — (здібності людини) хист, талант, талановитість, дар, розм. кебета. Словник синонімів Полюги
  2. обдарування — обдарува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. обдарування — див. талант Словник синонімів Вусика
  4. обдарування — -я, с. 1》 Дія за знач. обдарувати. 2》 Те саме, що обдарованість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обдарування — ТАЛА́НТ (видатні природні здібності людини), ХИСТ, ОБДАРО́ВАННЯ (ОБДАРУВА́ННЯ), ОБДАРО́ВАНІСТЬ, ТАЛАНОВИ́ТІСТЬ, ТАЛА́Н розм., ДАРУВА́ННЯ розм., ДАР уроч., КЕБЕ́ТА розм., І́СКРА БО́ЖА розм. Словник синонімів української мови
  6. обдарування — ОБДАРУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. обдарува́ти. Закінчується перший день [весілля] краянням короваю і обдаруванням молодих (Нар. тв. та етп. Словник української мови в 11 томах