Словник синонімів Вусика

Значення в інших словниках

  1. бездоганний — (який близький до ідеалу) неперевершений, (про репутацію) порядний, чистий, ідеальний.  Словник синонімів Полюги
  2. бездоганний — бездога́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. бездоганний — (твір) неперевершений; (- тактику) БЕЗПОМИЛКОВИЙ, р. непорочний; (- репутацію) ідеальний, незаплямований, чистий.  Словник синонімів Караванського
  4. бездоганний — -а, -е. Який не заслуговує ніякої догани; позбавлений будь-яких недоліків. || Який відзначається довершеністю форми; чудовий. Бездоганна поведінка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бездоганний — БЕЗДОГА́ННИЙ, а, е. Який не заслуговує догани; позбавлений будь-яких недоліків. Єпископ мусить бути бездоганний, як Божий доморядник, не самолюбний, не гнівливий, не п'яниця, не заводіяка, не корисливий (Біблія. Пер. І.  Словник української мови у 20 томах
  6. бездоганний — МАЙСТЕ́РНИЙ (який робиться, виконується з великою вправністю; зроблений, виконаний дуже вміло), МИСТЕ́ЦЬКИЙ, МИТЕ́ЦЬКИЙ, ШТУДЕ́РНИЙ діал.  Словник синонімів української мови
  7. бездоганний — Бездога́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. бездоганний — БЕЗДОГА́ННИЙ, а, е. Який не заслуговує ніякої догани; позбавлений будь-яких недоліків. Хто шукає приятелів бездоганних, той ніяких не має (Крим.  Словник української мови в 11 томах
  9. бездоганний — Бездоганний, -а, -е Безупречный. Желех.  Словник української мови Грінченка