Значення в інших словниках
-
бездолець —
бездо́лець іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
бездолець —
-льця, ч., рідко. Нещаслива людина; нещасливець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бездолець —
БЕЗДО́ЛЕЦЬ, льця, ч., рідко. Нещаслива людина; нещасливець. Чого ж мене гонить повсюди догана, Що я захищаю бездольця від пана? (М. Старицький).
Словник української мови у 20 томах
-
бездолець —
БЕЗДО́ЛЕЦЬ, льця, ч., рідко. Нещаслива людина; нещасливець. Чого ж мене гонить повсюди догана, Що я захищаю бездольця від пана? (Стар., Поет. тв., 1958, 118).
Словник української мови в 11 томах
-
бездолець —
Бездолець, -льця м. Несчастный человѣкъ. Желех.
Словник української мови Грінченка