Значення в інших словниках
-
вруна —
ВРУНА (УРУНА), ВРУНО – РУНА – РУНО – РУНИ Вруна, рідше уруна, врун, мн., вруно. 1. Молоді, густі сходи посівів, іноді – густа зелень. Гарні вруна сього року (Словник Б.Грінченка); Вруно нівроку, гарне; жито, видать, уродить (Вас. Шевчук).
Літературне слововживання
-
вруна —
мн., руна, рунь, сходи, прорість; (озимі) озимина, (ярі) ярина.
Словник синонімів Караванського
-
вруна —
(уруна), врун, мн. (одн. вруно, -а, с.), с. г. 1》 Густі сходи посівів; руна. 2》 Густа вовна з овець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вруна —
ВРУ́НА¹, врун, мн. (одн. вру́но, а, с.), с. г. Те саме, що ру́но¹. М'які, суцільні вруна .. одне за одним летіли з Варвариних рук на сортувальний стіл (О. Гончар). ВРУ́НА², врун, мн. (одн. вру́но, а, с.), с. г. Те саме, що ру́на³.
Словник української мови у 20 томах
-
вруна —
Густий рослинний поріст з різноманітним ботанічним складом, який вкриває луку або пасовище; також молодий зеленіючий засів, напр., жита.
Універсальний словник-енциклопедія
-
вруна —
Вру́на, врун і вру́нів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
вруна —
ВРУ́НА (УРУ́НА), врун, мн. (одн. вру́но, а, с.), с. г. 1. Густі сходи посівів; руна. Гарні вруна сього року (Сл. Гр.); Уруна вкриті білосніжним пухом.
Словник української мови в 11 томах