Значення в інших словниках
-
круча —
(стрімкий схил) прірва, урвище, обрив.
Словник синонімів Полюги
-
круча —
кру́ча іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
круча —
Урвище, стромовина, стрімчак, д. бескет, крутояр, крутосхил, крутизна, крупина, облаз; (крутий берег) крутобережжя; Р. кручія, вир.
Словник синонімів Караванського
-
круча —
[круча] -ч'і, ор. -чеийу
Орфоепічний словник української мови
-
круча —
-і, ж. 1》 Високий стрімкий берег; урвище. || Крута, майже прямовисна гора. 2》 рідко. Глибоке місце в річці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
круча —
Урвище, урвисько, бескид, бескед, строма, див. обрив
Словник чужослів Павло Штепа
-
круча —
КРУ́ЧА, і, ж. 1. Високий стрімкий берег; урвище. Сонце саме сходить з-за Дніпрової кручі (Марко Вовчок); Круча сажнів у два заввишки круто уривалася згори і спадала у воду (Б. Грінченко); На високій кручі над Дністром догоряло Тарасове вогнище (О.
Словник української мови у 20 томах
-
круча —
У́РВИЩЕ (прямовисний, стрімкий схил чого-небудь), ПРІ́РВА, КРУ́ЧА, КРУТИЗНА́, КРУТО́ВИНА, СТРОМОВИ́НА, КРУТОСХИ́Л, КРУТОЯ́Р рідше, ОБРИ́В, БЕ́СКИ́Д (БЕ́СКЕ́Д) (БЕ́СКЕ́Т), ОБВА́Л рідше, У́РВИСЬКО розм., О́БЛАЗ діал., ОБІ́РВИЩЕ діал.
Словник синонімів української мови
-
круча —
Кру́ча, -чі, -чі, -чею, на кру́чі; кру́чі, круч, кру́чам
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
круча —
КРУ́ЧА, і, ж. 1. Високий стрімкий берег; урвище. Сонце саме сходить з-за Дніпрової кручі (Вовчок, І, 1955, 92); Круча сажнів у два заввишки круто уривалася згори і спадала у воду (Гр.
Словник української мови в 11 томах
-
круча —
Кру́ча, -чі ж. 1) Крутизна, обрывъ. Тече річка невеличка, підмиває кручі. Лукаш. 55. Ой де кручі високії, то там броди глибокії. н. п. Кинувся гурт (свиней) із кручі в озеро та й потонув. Єв. Л. VIII. 33. 2) Глубокое мѣсто въ рѣкѣ. Попав у кручу та й утоп. Мирг. у.
Словник української мови Грінченка