Словник синонімів Вусика

Значення в інших словниках

  1. невгомонний — невгомо́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. невгомонний — -а, -е. 1》 Який не може вгамуватися, заспокоїтися, перестати діяти; надто рухливий. || Завжди сповнений хвилювань, тривог; неспокійний. 2》 Який не стихає, не замовкає, не припиняється протягом тривалого часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невгомонний — НЕВГОМО́ННИЙ, а, е. 1. Який не може вгамуватися, заспокоїтися, перестати діяти; надто рухливий, завзятий. Кури різнопері по всьому дворищу розбрелися, а півні невгомонні кукурікають (Марко Вовчок); [Василина Макарівна:] Я вже йому і наказую...  Словник української мови у 20 томах
  4. невгомонний — БЕЗУГА́ВНИЙ (про які-небудь звуки — який не змовкає, не стихає, лунає безперервно), НЕВГАМО́ВНИЙ, НЕВГАВА́ЮЧИЙ, НЕВМОВКА́ЮЧИЙ, НЕВЩУХА́ЮЧИЙ, НЕМО́ВЧНИЙ, НЕСТИХА́ЮЧИЙ, НЕУГА́ВНИЙ (НЕВГА́ВНИЙ), НЕВГОМО́ННИЙ, НЕВГАВУ́ЧИЙ (НЕВГАВУ́ЩИЙ) розм.  Словник синонімів української мови
  5. невгомонний — Невгомо́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. невгомонний — НЕВГОМО́ННИЙ, а, е. 1. Який не може вгамуватися, заспокоїтися, перестати діяти; надто рухливий. Кури різнопері по всьому дворищу розбрелися, а півні невгомонні кукурікають (Вовчок, І, 1955, 216); [Василина Макарівна:] Я вже йому і наказую...  Словник української мови в 11 томах