Значення в інших словниках
-
незвичний —
незви́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
незвичний —
-а, -е. 1》 До якого не звик хто-небудь, який не ввійшов у звичку. 2》 з інфін., до чого. Який не звик до чого-небудь, який не має навичок у чому-небудь. 3》 розм. Те саме, що незвичайний 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
незвичний —
НЕЗВИ́ЧНИЙ, а, е. 1. До якого не звик хто-небудь, який не ввійшов у звичку. Осліплений незвичним світлом, в'язень закриває очі руками (Леся Українка); Дорош сплигнув із сідла, розминаючи замлілі від незвичної їзди ноги (Григорій Тютюнник). 2. з інфін.
Словник української мови у 20 томах
-
незвичний —
НЕЗВИЧА́ЙНИЙ (який відрізняється від інших, чимось виділяється), НЕОРДИНА́РНИЙ книжн., ОСОБЛИ́ВИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, НЕЗВИ́ЧНИЙ, НЕЗВИ́КЛИЙ рідше (до якого ще не звикли); ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ книжн.
Словник синонімів української мови
-
незвичний —
НЕЗВИ́ЧНИЙ, а, е. 1. До якого не звик хто-небудь, який не ввійшов у звичку. Осліплений незвичним світлом, в’язень закриває очі руками (Л. Укр., II, 1951, 187); Дорош сплигнув із сідла, розминаючи замлілі від незвичної їзди ноги (Тют., Вир, 1964, 197).
Словник української мови в 11 томах
-
незвичний —
Незвичний, -а, -е = незвиклий.
Словник української мови Грінченка