Значення в інших словниках
-
незрушний —
незру́шний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
незрушний —
-а, -е. Який залишається на тому самому місці, не рухається; нерухомий. || рідко. Який не може рухатися (про людину).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
незрушний —
НЕЗРУ́ШНИЙ, а, е. Який залишається на тому самому місці, не рухається; нерухомий. Гірські вітри колихали тільки їхні могутні верхівки, а стовбури стояли величні, незрушні (В. Гжицький); // рідко. Який не може рухатися (про людину). На постелі Чоловік лежить її незрушний (Л. Первомайський).
Словник української мови у 20 томах
-
незрушний —
НЕРУХО́МИЙ (який не рухається, лишається в тому самому положенні), НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗРУ́ШНИЙ рідше, НЕДВИЖИ́МИЙ рідше, НЕДВИ́ЖНИЙ рідше, ЗАВМЕ́РЛИЙ підсил., ЗАСТИ́ГЛИЙ підсил., МЕ́РТВИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
-
незрушний —
НЕЗРУ́ШНИЙ, а, е. Який залишається на тому самому місці, не рухається; нерухомий. Гірські вітри колихали тільки їхні могутні верхівки, а стовбури стояли величні, незрушні (Гжицький, Опришки, 1962, 116); // рідко. Який не може рухатися (про людину).
Словник української мови в 11 томах