Словник синонімів Вусика

неслухняний

див. непокірний

Словник синонімів української мови Вусика

Значення в інших словниках

  1. неслухняний — неслухня́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. неслухняний — -а, -е. 1》 Який не слухається, не підкоряється кому-небудь; непокірний. || у знач. ім. неслухняні, -них, мн. Ті, що не слухаються, не підкоряються. || Який не підкоряється чиїй-небудь волі, бажанню. 2》 перен. Який не піддається певній дії, певному впливові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неслухняний — НЕСЛУХНЯ́НИЙ, а, е. 1. Який не є покірним, старанним виконавцем чиєїсь волі, чиїхось наказів; норовистий, непокірний. Дід думав про діла, про свого неслухняного сина (Панас Мирний); Йому, напевне, було соромно...  Словник української мови у 20 томах
  4. неслухняний — НЕПОКІ́РНИЙ (який не хоче підкорятися кому-небудь, слухатися когось); НЕПОКІ́РЛИВИЙ (схильний до непокори); НОРОВИ́СТИЙ розм., НОРОВЛИ́ВИЙ розм. (непокірний і впертий); ПЕРЕКІ́РЛИВИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  5. неслухняний — Неслухня́ний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. неслухняний — НЕСЛУХНЯ́НИЙ, а, е. 1. Який не слухається, не підкоряється кому-небудь; непокірний. Дід думав про діла, про свого неслухняного сина (Мирний, І, 1954, 177); Йому, напевне, було соромно, що він такий упертий і неслухняний хлопчисько (Донч.  Словник української мови в 11 томах
  7. неслухняний — Неслухняний, -а, -е = неслух'яний. Сказано, що неслухняні. Ном.  Словник української мови Грінченка