Значення в інших словниках
-
приручений —
приру́чений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
приручений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приручити. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
приручений —
ПРИРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до приручи́ти. Уперше дикі кури були приручені в Індії і звідти поширилися по всіх країнах (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
приручений —
ПРИРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приручи́ти. Уперше дикі кури були приручені в Індії і звідти поширилися по всіх країнах (Зоол.
Словник української мови в 11 томах