приручений
приру́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до приручити.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиприру́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до приручити.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови