Словник синонімів Вусика

Значення в інших словниках

  1. розбурханий — розбу́рханий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розбурханий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розбурхати. 2》 у знач. прикм.Який втратив спокій; збуджений, розтривожений. 3》 у знач. прикм. Який розбурхався, став бурхливим, неспокійним (про річку, море і т. ін.). || Який став діючим (про вулкан). 4》 у знач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбурханий — РОЗБУ́РХАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розбу́рхати. Розбурхані великою грозою на сході, люди брались за зброю, не хотіли коритись гнобителям (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. розбурханий — БУРХЛИ́ВИЙ (про море, потік, річку і т. ін.), БУ́РНИЙ рідше, БУРЛИ́ВИЙ, БУРЕ́МНИЙ рідше, БУ́ЙНИЙ поет., ЗБУ́РЕНИЙ, РОЗБУ́РХАНИЙ, РОЗБУШО́ВАНИЙ рідше, РОЗБУЯ́ЛИЙ рідше, ЗБУНТО́ВАНИЙ підсил. поет.  Словник синонімів української мови
  5. розбурханий — РОЗБУ́РХАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розбу́рхати. Розбурхані великою грозою на сході, люди брались за зброю, не хотіли коритись гнобителям (Цюпа, Назустріч..  Словник української мови в 11 томах