Значення в інших словниках
-
розлютований —
розлюто́ваний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
розлютований —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розлютувати. 2》 у знач. прикм. Дуже роздратований; лютий. || Який виражає лють, гнів, злість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розлютований —
РОЗЛЮТО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розлютува́ти¹. Дуже сумно дивитися на людину, яка вічно розлютована.., на всіх гримає і всіх готова покусати (В.
Словник української мови у 20 томах
-
розлютований —
ЛЮ́ТИЙ (дуже сердитий), ЗЛЮ́ЩИЙ, ЗАТЯ́ТИЙ, ЗАКЛЯ́ТИЙ, РОЗДРАТО́ВАНИЙ, РОЗЛЮ́ЧЕНИЙ, РОЗЛЮТО́ВАНИЙ, РОЗ'Я́ТРЕНИЙ, Я́РИЙ, РОЗ'Я́РЕНИЙ (який утратив самовладання, досяг крайньої люті), РОЗ'ЯРІ́ЛИЙ, ОЗВІРІ́ЛИЙ, РОЗ'Ю́ШЕНИЙ розм., Я́РОСЛИВИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
розлютований —
Розлюто́ваний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розлютований —
РОЗЛЮТО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч до розлютува́ти. Дуже сумно дивитися на людину, яка вічно розлютована .., на всіх гримає і всіх готова покусати (Сам.
Словник української мови в 11 томах