Значення в інших словниках
-
штукарити —
ШТУКА́РИТИ, рю, риш, недок., розм. Займатися штукарством, поводитися як штукар. – Та я не про воли, я кажу: Добридень! – Сам ти, – каже [глухий дід], – злидень, а я хазяїн!.. – Та годі-бо вже тобі штукарити!.. Тут чоловік про діло, а ти... (Б. Грінченко).
Словник української мови у 20 томах
-
штукарити —
штука́рити дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
штукарити —
-рю, -риш, недок., розм. Займатися штукарством, поводитися як штукар.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
штукарити —
Штука́рити, -ка́рю, -ка́риш, -ка́рять; штука́р, -ка́рте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
штукарити —
ШТУКА́РИТИ, рю, риш, недок., розм. Займатися штукарством, поводитися як штукар. — Та я не про воли, я кажу: Добридень! — Сам ти,— каже [глухий дід],— злидень, а я хазяїн!..— Та годі-бо вже тобі штукарити!.. Тут чоловік про діло, а ти… (Гр., II, 1963, 349).
Словник української мови в 11 томах
-
штукарити —
Штукарити, -рю, -риш гл. Шутить, забавно проказить.
Словник української мови Грінченка