Поточне визначення загального знечулення (анестезії).
Універсальний словник-енциклопедія
Значення в інших словниках
наркоз —
нарко́з іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
наркоз —
-у, ч. 1》 Стан штучного сну або просто запаморочення, нечутливість, викликані діянням певних хімічних речовин або фізичних чинників на організм людини й тварини. || Метод викликання наркозу (1) з метою безболісного проведення хірургічних втручань.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наркоз —
НАРКО́З, у, ч. 1. Стан штучного сну або просто запаморочення, нечутливість, викликані дією певних хімічних речовин або фізичних чинників на організм людини й тварини; знеболювання.
Словник української мови у 20 томах
наркоз —
нарко́з (від грец. νάρκωσις – заціпеніння) стан штучного сну; штучне пригнічення центральної нервової системи, яке характеризується тимчасовою втратою притомності, больової чутливості та деяких рефлекторних реакцій. Застосовують у хірургії для знеболювання при операціях.
Словник іншомовних слів Мельничука
наркоз —
НАРКО́З, у, ч. 1. Стан штучного сну або просто запаморочення, нечутливість, викликані діянням певних хімічних речовин або фізичних чинників на організм людини й тварини.
Словник української мови в 11 томах