безтямний
безтя́мний
-а, -е.
1》 Який утратив самовладання, розуміння, свідомість.
|| Який виявляє ознаки нестями; нестямний.
|| Викликаний великим збудженням; несамовитий.
|| Викликаний алкогольним, наркотичним сп'янінням.
2》 перен. Надзвичайно сильний, величезний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови