Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
брунатний —
бруна́тний прикметник
Орфографічний словник української мови
брунатний —
(колір) каштановий, густожовтий, брунастий, сов. коричневий, г. бронзовий, (густобрунатний) бурий.
Словник синонімів Караванського
брунатний —
БРУНА́ТНИЙ, а, е. Коричневий; темно-жовтий. Оддаль кінський щавель, зруділий на сонці, куривсь брунатним димом (М. Коцюбинський); Пастушки З брунатними ногами, з торбинками Через плече, махали нам устріч Руками (М.
Словник української мови у 20 томах
брунатний —
бруна́тний тьмяно-коричневий (ст): Спортова суконка з брунатного матеріялу (Нова хата 1933); Він уявляє собі на момент брунатні очі і тихий шепіт червоних вуст: “Ви ніколи нічого не знаєте...” (Лисяк)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
брунатний —
Коричневий, каштановий
Словник застарілих та маловживаних слів
брунатний —
КОРИ́ЧНЕВИЙ (кольору кориці, смаженої кави, шоколаду), БРУНА́ТНИЙ, БРУНА́СТИЙ, ЦИНАМО́НОВИЙ заст.; КАШТА́НОВИЙ (кольору каштана — перев. про колір волосся і масть коня); ГНІДИ́Й, КА́РИЙ (темно-коричневий — перев.
Словник синонімів української мови
брунатний —
БРУНА́ТНИЙ, а, е. Коричневий; темно-жовтий. Оддаль кінський щавель, зруділий на сонці, куривсь брунатним димом (Коцюб., II, 1955, 215); Вона йде по асфальту, і брунатні плоди каштанів поблискують біля її ніг (Собко, Граніт, 1937, 175)...
Словник української мови в 11 томах
брунатний —
Брунатний, -а, -е Смуглый, темный.
Словник української мови Грінченка