брунатний

бруна́тний тьмяно-коричневий (ст): Спортова суконка з брунатного матеріялу (Нова хата 1933); Він уявляє собі на момент брунатні очі і тихий шепіт червоних вуст: “Ви ніколи нічого не знаєте...” (Лисяк)

Значення в інших словниках

1. брунатний — бруна́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. брунатний — (колір) каштановий, густожовтий, брунастий, сов. коричневий, г. бронзовий, (густобрунатний) бурий.  Словник синонімів Караванського
3. брунатний — -а, -е. Коричневий; темно-жовтий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. брунатний — БРУНА́ТНИЙ, а, е. Коричневий; темно-жовтий. Оддаль кінський щавель, зруділий на сонці, куривсь брунатним димом (М. Коцюбинський); Пастушки З брунатними ногами, з торбинками Через плече, махали нам устріч Руками (М.  Словник української мови у 20 томах
5. брунатний — Коричневий, каштановий  Словник застарілих та маловживаних слів
6. брунатний — КОРИ́ЧНЕВИЙ (кольору кориці, смаженої кави, шоколаду), БРУНА́ТНИЙ, БРУНА́СТИЙ, ЦИНАМО́НОВИЙ заст.; КАШТА́НОВИЙ (кольору каштана — перев. про колір волосся і масть коня); ГНІДИ́Й, КА́РИЙ (темно-коричневий — перев.  Словник синонімів української мови
7. брунатний — БРУНА́ТНИЙ, а, е. Коричневий; темно-жовтий. Оддаль кінський щавель, зруділий на сонці, куривсь брунатним димом (Коцюб., II, 1955, 215); Вона йде по асфальту, і брунатні плоди каштанів поблискують біля її ніг (Собко, Граніт, 1937, 175)...  Словник української мови в 11 томах
8. брунатний — Брунатний, -а, -е Смуглый, темный.  Словник української мови Грінченка