брязкотати

брязкота́ти

-очу, -очеш, недок.

Те саме, що брязкотіти.

Значення в інших словниках

1. брязкотати — брязкота́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. брязкотати — БРЯЗКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, БРЯЗКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., чим і без дод. Підсил. до бря́зкати. Цап на цимбалах паличками І брязкотить, і дзенькотить (Л. Глібов); За ними коні захропли, А зброя брязкотить зловіще (П.  Словник української мови у 20 томах
3. брязкотати — див. брязкати; дзвеніти; дзвонити  Словник синонімів Вусика
4. брязкотати — БРЯЖЧА́ТИ (про металеві, скляні і под. предмети — утворювати при ударах дзвінкі й сильні, різкі, але короткі звуки; викликати такі звуки, ударяючи по металевих і под. предметах або трусячи ними); БРЯ́ЗКАТИ, ВИБРЯ́ЗКУВАТИ підсил.  Словник синонімів української мови