видавлений

ви́давлений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до видавити.

|| видавлено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. видавлений — ви́давлений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. видавлений — ВИ́ДАВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́давити. Шибка у вікні видавлена, і крізь неї влітає в кімнату вітер, ворушить на підлозі і на столі розкидані папери (Григорій Тютюнник); Було чутко харчання та видавлені, захекані звуки (Микита Чернявський)...  Словник української мови у 20 томах
3. видавлений — ВИ́ДАВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́давити. Природа ж, світ увесь — мов видавлений сік із винограду, і ми його п’ємо (Тич., II, 1957, 60); Сухорляве, наче видавлена цитрина, обличчя офіцерика розпливлося в її очах червоною плямою (Ю.  Словник української мови в 11 томах