Великий тлумачний словник сучасної мови

вимолити

ви́молити

див. вимолювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вимолити — ви́молити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вимолити — ВИ́МОЛИТИ див. вимо́лювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. вимолити — ВИ́ПРОСИТИ (просячи, домогтися чого-небудь або одержати що-небудь), ВИ́ПРОХАТИ, ВИ́БЛАГАТИ, ВИ́МОЛИТИ (благаючи); РОЗБОГАРА́ДИТИ розм. рідко, ВИ́ПЛАКАТИ розм. (із сльозами благаючи); ВИ́КАНЮЧИТИ розм., ВИ́ЦИГАНИТИ розм., ВИ́ЗУДИТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. вимолити — ВИ́МОЛИТИ див. вимо́лювати.  Словник української мови в 11 томах
  5. вимолити — Ви́молити, -лю, -лиш гл. Вымолить. Буду благати Господа і вимолю тобі вірну дружину. Стор. І. 198.  Словник української мови Грінченка