Великий тлумачний словник сучасної мови

виряджений

ви́ряджений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вирядити.

Виряджений як на весілля — пишно вдягнений, убраний; причепурений.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. виряджений — ви́ряджений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. виряджений — ВИ́РЯДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́рядити. Врочистий, виряджений, в суконних штанах, юхтових чоботях, .. пастух вертався з виставки (К. Гордієнко); Виряджена поглядом Марії Йосипівни, дівчина аж на шляху оглянулася (Іван Ле); // ви́ряджено, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
  3. виряджений — ОША́ТНИЙ (гарно, святково одягнений), НАРЯ́ДНИЙ, СТРІ́ЙНИЙ розм., ОДЯГНИ́Й розм. рідко; ВИ́РЯДЖЕНИЙ, РОЗРЯ́ДЖЕНИЙ розм., ВИ́ЧЕПУРЕНИЙ розм., РОЗЧЕПУ́РЕНИЙ розм. (надто гарно, підкреслено пишно); ВИ́ФРАНЧЕНИЙ (претензійно); ПРИОДЯ́ГНЕНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  4. виряджений — Ви́ряджений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. виряджений — ВИ́РЯДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́рядити. Врочистий, виряджений, в суконних штанах, юхтових чоботях,.. пастух вертався з виставки (Горд., І, 1959, 603); Виряджена поглядом Марії Йосипівни, дівчина аж на шляху оглянулася (Ле, Клен.  Словник української мови в 11 томах