Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
внука —
вну́ка іменник жіночого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
внука —
ВНУ́КА (ОНУ́КА, рідко УНУ́КА), и, ж. Дочка сина або дочки. Оце тобі, татку, за твою науку: сядь собі у запічку, колиши унуку (Номис); Втішно підтанцьовувала мала, з жовтими кісками онука і співала, ніби комар увечері, тоненько... (К.
Словник української мови у 20 томах
внука —
ВНУ́КА (ОНУ́КА, рідко УНУ́КА), и, ж. Дочка сина або дочки. Оце тобі, татку, за твою науку: сядь собі у запічку, колиши унуку (Номис, 1864, № 14228); А Таміла, онука Ганни Денисівни Кошової, їде..
Словник української мови в 11 томах