ворон
во́рон
I -а, ч.
1》 Великий хижий птах із блискучим чорно-синім пір'ям, що живе подалі від осель (перев. в лісі).
2》 Рід гри, в якій імітується напад ворона на курчат, що їх захищає квочка.
II прикм., нар.-поет., рідко.
Вороний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови