відрубник
відрубни́к
-а, ч., іст.
Селянин, який вийшов з громади та був наділений відрубом (у 3 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мовивідрубни́к
-а, ч., іст.
Селянин, який вийшов з громади та був наділений відрубом (у 3 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови