Значення в інших словниках
-
відступниця —
відсту́пниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
відступниця —
ВІДСТУ́ПНИЦЯ, і, ж. Жін. до відсту́пник. [Альбіна:] Господь мене карає по заслузі, бо я відступниця! (Леся Українка); У 1109 р. біля Успенського собору була похована сестра Володимира Мономаха Євпраксія, колишня відступниця від православ'я (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
-
відступниця —
Відсту́пниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
відступниця —
ВІДСТУ́ПНИЦЯ, і, ж. Жін. до відсту́пник. [Альбіна:] Господь мене карає по заслузі, бо я відступниця! (Л. Укр., III, 1952, 323).
Словник української мови в 11 томах