відступниця
ВІДСТУ́ПНИЦЯ, і, ж.
Жін. до відсту́пник.
[Альбіна:] Господь мене карає по заслузі, бо я відступниця! (Леся Українка);
У 1109 р. біля Успенського собору була похована сестра Володимира Мономаха Євпраксія, колишня відступниця від православ'я (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)