відступниця
ВІДСТУ́ПНИЦЯ, і, ж. Жін. до відсту́пник.
[Альбіна:] Господь мене карає по заслузі, бо я відступниця! (Л. Укр., III, 1952, 323).
Словник української мови (СУМ-11)ВІДСТУ́ПНИЦЯ, і, ж. Жін. до відсту́пник.
[Альбіна:] Господь мене карає по заслузі, бо я відступниця! (Л. Укр., III, 1952, 323).
Словник української мови (СУМ-11)