віруючий
ві́руючий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до вірувати.
|| у знач. ім. віруючий, -чого, ч.; віруюча, -чої, ж. Людина, яка визнає існування Бога; релігійна людина.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиві́руючий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до вірувати.
|| у знач. ім. віруючий, -чого, ч.; віруюча, -чої, ж. Людина, яка визнає існування Бога; релігійна людина.
Великий тлумачний словник сучасної української мови