гирявий
ги́рявий
-а, -е, діал.
1》 зневажл. Зі стриженою, бритою головою.
|| у знач. ім. гирявий, -вого, ч. Той, у кого стрижена, брита голова.
|| Вбогий, нужденний.
2》 рідко. Важкий.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиги́рявий
-а, -е, діал.
1》 зневажл. Зі стриженою, бритою головою.
|| у знач. ім. гирявий, -вого, ч. Той, у кого стрижена, брита голова.
|| Вбогий, нужденний.
2》 рідко. Важкий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови