гніздюк
гніздю́к
-а, ч., іст., зневажл.
Козак, що осів на одному місці та має власне господарство.
Великий тлумачний словник сучасної української мовигніздю́к
-а, ч., іст., зневажл.
Козак, що осів на одному місці та має власне господарство.
Великий тлумачний словник сучасної української мови