гнійник
гнійни́к
-а, ч.
1》 Місце скупчення гною (у 1 знач.); нарив.
2》 ент., зах. Гнойовик.
Великий тлумачний словник сучасної української мовигнійни́к
-а, ч.
1》 Місце скупчення гною (у 1 знач.); нарив.
2》 ент., зах. Гнойовик.
Великий тлумачний словник сучасної української мови