головач
голова́ч
-а, ч.
1》 розм. Те саме, що головань.
2》 діал. У західних областях України в минулому – керівна особа.
3》 Жук родини пластин-чатовусих з великою головою і дуже розвиненими ротовими частинами; шкідник бобових і злакових рослин; кравчик.
4》 Народна назва самця лосося дунайського.
5》 Риба родини бичкових; бичок-головень.
Великий тлумачний словник сучасної української мови