головуючий
голову́ючий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до головувати.
|| у знач. ім. головуючий, -чого, ч. Той, хто головує.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиголову́ючий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до головувати.
|| у знач. ім. головуючий, -чого, ч. Той, хто головує.
Великий тлумачний словник сучасної української мови