голосити
голоси́ти
I -ошу, -осиш, недок.
1》 Голосно плакати.
2》 за ким, над ким, по кому і без додатка, заст. Голосно причитати (під час виконання похоронного або весільного обрядів); тужити.
3》 Кричати, вигукувати що-небудь. Ґвалтом голосити.
II -ошу, -осиш, недок., перех., діал.
Поширювати, обнародувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови