Значення в інших словниках
-
гомінко —
го́мінко прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
гомінко —
ГО́МІНКО. Присл. до гомінки́й. Настав справжній ранок,.. у відчинену кватирку зразу ж жваво й гомінко заспівало птаство і вдарило густим весняним ароматом – свіжим духом трухлявого листу, землі й молодого зела (М. Івченко); // у знач. пред.
Словник української мови у 20 томах
-
гомінко —
ГО́МІНКО. Присл. до гомінки́й; // у знач. присудк. сл. Ще тільки світає, а на тваринницькому подвір’ї людно, гомінко (Рад. Укр., 28.УІІІ 1959, 2).
Словник української мови в 11 томах