Значення в інших словниках
-
гонщик —
го́нщик іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
гонщик —
Перегонець, ок. гончак, скорогон; (кінний) верхогонець.
Словник синонімів Караванського
-
гонщик —
Гончак, див. переслідувач
Словник чужослів Павло Штепа
-
гонщик —
ГО́НЩИК, а, ч. Учасник гонок (у 2 знач.). Останні кілька десятків метрів човен пролетів із швидкістю, якій могли позаздрити найкращі гонщики міста (В.
Словник української мови у 20 томах
-
гонщик —
ГО́НЩИК, а, ч. Учасник гонок. Останні кілька десятків метрів човен пролетів із швидкістю, якій могли позаздрити найкращі гонщики міста (Собко, Скеля.., 1961, 130); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах