Великий тлумачний словник сучасної мови

гонщик

го́нщик

-а, ч.

Учасник гонок.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гонщик — го́нщик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. гонщик — Перегонець, ок. гончак, скорогон; (кінний) верхогонець.  Словник синонімів Караванського
  3. гонщик — Гончак, див. переслідувач  Словник чужослів Павло Штепа
  4. гонщик — ГО́НЩИК, а, ч. Учасник гонок (у 2 знач.). Останні кілька десятків метрів човен пролетів із швидкістю, якій могли позаздрити найкращі гонщики міста (В.  Словник української мови у 20 томах
  5. гонщик — ГО́НЩИК, а, ч. Учасник гонок. Останні кілька десятків метрів човен пролетів із швидкістю, якій могли позаздрити найкращі гонщики міста (Собко, Скеля.., 1961, 130); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах