гін
гону, ч.
1》 Дія за знач. гнати і гнатися.
2》 с. г. Смуга поля, що обробляється машиною, знаряддям в один захват (загін).
3》 спец. Стан і поведінка багатьох ссавців у період парування, що характеризується збудженням, підвищеною рухливістю, втратою сторожкості.
Великий тлумачний словник сучасної української мови