доброволець
доброво́лець
-льця, ч.
Той, хто вступає в армію з власного бажання, добровільно.
|| Той, хто з власної волі береться за виконання яких-небудь обов'язків, якоїсь роботи; волонтер.
Великий тлумачний словник сучасної української мовидоброво́лець
-льця, ч.
Той, хто вступає в армію з власного бажання, добровільно.
|| Той, хто з власної волі береться за виконання яких-небудь обов'язків, якоїсь роботи; волонтер.
Великий тлумачний словник сучасної української мови