дренчання дренча́ння -я, с., розм. Те саме, що деренчання. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках дренчання — дренча́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови дренчання — ДРЕНЧА́ННЯ, я, с., розм. Те саме, що деренча́ння. Ранкову сколихнули тишу Дренчання пилок, Передзвін сокир (Літ. газ., 2.IV 1949, 3). Словник української мови в 11 томах